Народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко у депутатському зверненні до СБУ та Державної прикордонної служби цікавився можливістю в’їзду в Україну російських акторів, які відвідували Крим після окупації Росією або публічно схвалювали анексію півострова, а деякі з них офіційно включені до «переліку осіб Міністерства культури України, які становлять загрозу нацбезпеці». Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.
Як з’ясували журналісти, 17 лютого 2020 року Олексій Гончаренко направив до Служби безпеки та прикордонників листа із проханням надати «офіційну інформацію про відсутність заборони на в’їзд» вісьмом артистам із Росії. Таке звернення депутат з ЄС пояснив тим, що до нього звернулась директорка «Московського театру «Школа сучасної п’єси» – «з клопотанням з метою організації гастролей артистів трупи цього театру в Україну», орієнтовно – навесні-влітку 2020 року.
У списку згаданих Гончаренком артистів – засновник та художній керівник «Московського театру «Школа сучасної п’єси» Йосип Райхельгауз.
Як виявили журналісти, у червні 2014-го в інтерв’ю «Ехо Кірова» він заявив, зокрема: «Коли я вперше почув, що там, у Криму, вимагають у Росію – я так зрадів, нарешті, яке щастя, це наш Крим, це російський Крим. Все правильно, і якби ми не поспішали, не силували, дали б цій любові якийсь час розвиватися… По результату все правильно: Крим наш».
Також Райхельгауз відвідував Ялту у 2016-му році, де виступав головою журі фестивалю «Театр. Чехов. Ялта» – про що йшлося у сюжеті телеканалу «НТС Севастополь».
«Це було ще до того, як був введений карантин. Я хотів, щоб з гастролями в Україну, в Одесу приїхав «Московський театр «Школа сучасної п’єси» Йосипа Райхельгауза, це одесит, це людина, яка спілкується українською мовою, підтримує Україну, не підтримує анексію Криму, всюди має абсолютну принципову позицію щодо цього. І тому я направив звернення щодо цього, щоб дізнатися, чи є по якихось акторах цього театру заборона. Я ж не просив, щоб їх впустили. Тут сказано, можуть заїжджати чи ні?» – так Гончаренко пояснив журналістам.
Депутат з ЄС підкреслив, що Райхельгауз є його «особистим другом»: «Він ніколи не підтримував анексію Криму, я з надзвичайною повагою ставлюся до нього, допомагав організовувати гастролі його театру раніше, і буду радий, коли закінчиться карантин, дуже хочу, щоб його театр знову приїхав в Україну».
Серед вказаних у зверненні Гончаренка артистів – також російська акторка Ірина Алфьорова, яка включена до переліку осіб Мінкультури України, які створюють загрозу нацбезпеці.
Також Гончаренко запитував про можливість в’їзду в Україну Юрія Чернова, який зіграв у фільмі «Крим». Як повідомляли російські медіа, цю стрічку зняли за підтримки міністерства оборони Росії.
У зверненні Гончаренка згадана також російська акторка Олена Санаєва. В одному із сюжетів на телеканалі «НТС Севастополь» йшлося про те, що у 2016 році, після анексії Криму, вона брала участь у фестивалі «Театр Чехов Ялта» як членкиня журі.
Крім того, у вказаному депутатом списку – Марат Башаров. Раніше кримські журналісти у Києві просили держоргани пояснити, чому йому та іншим артистам дозволяють гастролювати, якщо вони не визнають територіальну цілісність України – коли приїжджали із виступами в анексований Крим без офіційного українського дозволу.
У коментарі журналісту «Схем» Гончаренко заявив: «Я питаю їх (СБУ і Державну прикордонну службу – ред.), ці люди конкретно були помічені в антиукраїнській діяльності чи ні? Якщо вони були помічені в антиукраїнській діяльності – їм немає чого робити в Україні. Якщо вони не були помічені в антиукраїнській діяльності – ласкаво просимо, приїжджайте і давайте обмінюватися культурою».
На уточнення журналіста, чи цікавився депутат ЄС публічними висловлюваннями цих артистів, зазначив: «Ні, не цікавився. І не маю це робити. Тому що я не СБУ і не ДПС».
Як з’ясували «Схеми», Держприкордонслужба відмовила депутату Гончаренку у наданні інформації щодо можливості в’їзду акторів московського театру, посилаючись на заборону поширення персональних даних.
Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, – йдеться у розслідуванні. Раніше «Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.
Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.
