П’ятий президент України Петро Порошенко назвав мінські переговори 12 лютого 2015 року «найжахливішою ніччю» у своєму житті. У колонці для «Української правди» політик розповів, що перед перемовинами він поїхав до Краматорська Донецької області. 10 лютого 2015 року внаслідок ракетного обстрілу там загинули 17 людей.
«Виснажливий дев’ятнадцятигодинний марафон з [президента Росії Володимира] Путіним, – холодним, жорстоким і глибоко ворожим до України «переговорником» – ніщо у порівнянні з тим потрясінням, яке випало перед тим пережити східноукраїнському місту», – пише Порошенко.
Він вважає, що краматорська трагедія «не зачепила жодної струни» в душі Путіна.
«Згодом [колишній президент Франції] Франсуа Олланд напише, як «багато разів Порошенко та Путін підвищували голос один на одного». Так, то була найжахливіша ніч у моєму житті. Однак вирішальна для того, щоб стриножити агресора… Ключовим завданням Мінську-2 для нас було зупинити наступ російських регулярних військ, запобігти оточенню наших воїнів, зберегти життя тисяч людей, військових та цивільних», – згадує п’ятий президент.
За його словами, Путін наполягав, що вісім тисяч українських військових – в оточенні.
«Ми чітко заявили, що оточення немає, а наші зброю не складуть. Але для того, щоби переконати в цьому усіх учасників зустрічі, на деякий час українська делегація перемістилася в окреме приміщення. Звідти, через лінію закритого зв’язку, ми комунікували з Генеральним штабом. Врешті-решт отримали чітке повідомлення, що наші тримають оборону по лінії, визначеній у Мінську 19 вересня 2014 року, і оточення не допустять», – розповів Порошенко.
На його думку, Путін «тягнув час», щоб українські військові були оточені та знищені, або «в кращому випадку» – роззброєні та потрапили в полон. Попри це, Москва врешті погодилася на припинення вогню з 15 лютого.
«Головне, що дали Україні Мінські угоди, – це дорогоцінний час. Час для системної розбудови армії. Час для того, щоб зосередитися на подоланні соціальної кризи, спричиненої війною і перекриттям доступу українських товарів на російський ринок. Час для того, щоб зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України. Час, щоб обладнати і утримувати в робочому стані санкційний механізм проти Росії», – заявив колишній президент.
Він вважає, що нова українська влада відмовилася від ідеї дотиснути Путіна і погодилася на так звану «формулу Штайнмаєра».
11 лютого президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про свої враження від зустрічі з Путіним у Парижі: «Я впевнений, що він мене зрозумів, дуже прозоро зрозумів. Здається, що коли такий контакт, очі в очі, ти одразу розумієш, хто перед тобою, що за людина. Попри всі дані розвідки. Мені здається, що він мене зрозумів. І він розуміє, що треба закінчити цю війну».
Порошенко не поділяє «оцього захвату Зеленського від зазирання в очі Путіну».
«Стверджувати, ніби десь глибоко в його зіницях проглядається бажання миру – це значить обманювати українців і сприяти детоксикації Путіна в очах світової спільноти, в тому числі і наших ключових партнерів», – заявив п’ятий президент.
Він вважає, що звільнення голови Офісу президента Андрія Богдана та призначення на його місце Андрія Єрмака «і не тішать, і не зловтішають».
«З одного боку, шило на мило, з іншого – поганий знак, бо очевидним є посилення партії капітуляції», – розповів Порошенко.
Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.
Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.
