Закон України №1404-VIII “Про виконавче провадження” набув чинності в середу, 5 жовтня. Даний законодавчий акт був прийнятий Верховною Радою 2 червня.
Новий закон визначає умови і порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку. Зокрема, документ встановлює, що “виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому законі органів та осіб, які спрямовані на примусове виконання рішень та проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню”.
Закон наказує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням наступних принципів: верховенства права; обов’язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об’єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; пропорційності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наступних виконавчих документів:
– Виконавчих листів і наказів, що видаються судами в передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів і на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
– Ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних процесах у випадках, передбачених законом;
– Виконавчих написів нотаріусів;
– Посвідчень комісій у трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
– Постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців або приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
– Постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
– Рішень інших державних органів і рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
– Рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
– Рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Також сьогодні вступив в силу закон №1403-VIII “Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів”, який також був прийнятий 2 червня. Даний законодавчий акт визначає основи організації та діяльності щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.
Ключова новела цього закону – це введення інституту приватних виконавців. Документ визначає їх правовий статус, регулює процедуру придбання і припинення права на здійснення відповідної діяльності, визначає особливості їх фінансового забезпечення тощо.
…