Немає в людському організмі жодного органу, який би не руйнувався алкоголем. Але найсильніші зміни і в найпершу чергу наступають в людському головному мозку. Саме там ця отрута має властивість накопичуватися. Після прийому кухля пива, склянки вина, 100 грамів горілки – спирт, який міститься в них всмоктується в кров, з кровотоком іде в мозок і у людини починається процес інтенсивного руйнування кори головного мозку. Механізм руйнування дуже простий.
У 1961 році троє американських учених-фізика Найслі, Маскауі і Пеннінгтон розглядали в виготовлений ними довгофокусний мікроскоп людське око. Вони через зіницю сфокусувалися на найдрібніших судинах сітківки ока, збоку дали підсвічування і фізикам вперше в історії науки вдалося заглянути всередину судини людини і побачити, як по судині тече кров. Що ж побачили фізики?
Вони побачили стінки судини, побачили лейкоцити (білі кров’яні тільця) і еритроцити (червоні кров’яні тільця, які переносять кисень від легень до тканин, а вуглекислий газ – в зворотному напрямку). По судинах текла кров, все знімали на плівку. В один із днів фізики посадили до мікроскопа чергового клієнта, глянули йому в око і ахнули. У людини по судині гуляли тромби: згустки, склейки еритроцитів. Причому в цих склейках вони налічували по 5, 10, 40, 400, до 1000 штук еритроцитів. Вони їх образно назвали виноградні грона.
Фізики перелякалися, а людина сидить і ніби нічого. У другого, третього нормально, а у четвертого знову тромби. Почали з’ясовувати і вияснили: ці двоє напередодні вживали алкоголь. Тут же фізики здійснили варварський експеримент. Тверезій людині, у якого в судинах було все нормально, дали випити кухоль пива. Через 15 хвилин в крові колишньої тверезої людини з’явилися алкогольні склейки еритроцитів. Фізики вирішили, що вони скоїли найбільше наукове відкриття – напряму довели, що алкоголь згортає кров (є тромбоутворюючим засобом) в судинах людини, а не тільки в пробірці, як було відомо з досвіду. Цей досвід, який раніше показували в школі в 9 класі на уроках біології, полягає в наступному. У пробірку наливається вода і в неї капается кілька крапель крові. На тлі лампи вода забарвлюється в яскраво помаранчевий колір. Тут же в це пробірку капается кілька крапель горілки і прямо на очах кров згортається пластівцями.
Отже, як виявилося, не тільки в пробірці, але і в судинах алкоголь згортає кров. На всяк випадок фізики звернулися до медичної енциклопедії і з подивом виявили, що медицина вже 300 років діагностує алкоголь, як наркотичну, нейротропну і протоплазматичну отруту, тобто отруту, що діє і на нервову систему, і на всі органи людини; отрута, що руйнує їх структуру на клітинному і молекулярному рівнях. Як відомо, спирт – це хороший розчинник. Як розчинник він широко застосовується в промисловості при виготовленні лаків, політур, у ряді хімічних виробництв для синтезу фарб, синтетичного каучуку та іншого. Він розчиняє все: і жир, і бруд, і фарбу … Тому спирт в техніці застосовують для знежирення поверхні.
Але ж потрапивши в кров, спирт і там поводиться як розчинник! Що відбувається, коли алкоголь (завжди містить спирт) потрапляє через шлунок і кишечник в кров? Що відбувається з мозком від горілки? У звичайному стані зовнішня поверхня еритроцитів покрита як би тонким шаром мастила, яка при терті об стінки судин електризується. Кожен з еритроцитів несе на собі однополярний негативний заряд, а тому вони мають початкову властивість відштовхуватися один від одного. Спиртовмісна рідина видаляє цей захисний шар і знімає електричну напругу.
У результаті еритроцити замість того, щоб відштовхуватися, починають злипатися. При цьому червоні кров’яні клітини набувають нову властивість: вони починають злипатися один з одним, утворюючи більш великі за розмірами кульки. Процес йде в режимі снігових грудок, розмір яких наростає з кількістю випитого. Діаметр капілярів в окремих частинах тіла (мозок, сітківка ока) іноді настільки малий, що еритроцити буквально «проштовхуються» по ним поодинці, нерідко розсовуючи при цьому стінки капілярів.
Найменший діаметр капіляра в 50 разів тонший людської волосини, і дорівнює 8 мікрон (0,008 мм), найменший діаметр еритроцита – 7 мікрон (0,007 мм). Тому ясно, що гроно, яке містить кілька еритроцитів, не здатне рухатися по капілярах. Рухаючись звивистими артеріями, а потім артеріолами все меншого калібру, вони досягають врешті артеріол, що мають діаметр, менший від діаметру згустка, і перекривають їх, повністю припиняючи в них кровотік, таким чином кровопостачання окремих груп нейронів головного мозку припиняється.
Згустки мають неправильну форму і містять в середньому 200-500 еритроцитів, середній їх розмір дорівнює 60 мікрон. Зустрічаються окремі згустки, що містять тисячі еритроцитів. Зрозуміло, тромби таких розмірів перекривають артеріоли не самого дрібного калібру. Внаслідок того, що кисень припиняє поступати до клітин головного мозку, починається гіпоксія, тобто кисневе голодування (киснева недостатність). Саме гіпоксія і сприймається людиною як нібито нешкідливий стан сп’яніння.
І це призводить до «оніміння», а потім і відмирання ділянок головного мозку. Все це суб’єктивно сприймається як «свобода» від зовнішнього світу, яка схожа з ейфорією звільненого з в’язниці після довгої «відсидки». Насправді просто частина головного мозку штучно відключається від сприйняття, часто «неприємної» інформації ззовні. Саме гіпоксія є імітатором свободи, відчуття якої виникає в психіці питущих людей під впливом алкоголю. Саме за цим відчуттям свободи і тягнуться всі, хто випиває. Але ж відчуття свободи це не свобода, а найнебезпечніша ілюзія питущого.
Вирішивши себе таким чином “звільнити” від оточуючих і від проблем, п’яний продовжує перебувати в оточенні людей та обставин, перестаючи віддавати собі звіт про свої дії і думки. Зауважимо, що «сон», який настає в результаті сильного сп’яніння, це не сон в звичайному фізіологічному сенсі. Це – саме втрата свідомості внаслідок нейрохімічних порушень, викликаних алкогольною гіпоксією мозку – алкогольна кома.
Іншими словами, під час кисневого голодування організм не може дихати і, щоб полегшити дихання (щоб людина не загинула), відбувається захисна реакція організму – «сон», щоб знизити швидкість обміну речовин в ньому. Для великих судин (в руці, в нозі) склейка еритроцитів на початкових стадіях прийняття алкоголю особливої небезпеки не представляє. Хіба, що у людей, які довгі роки вживають алкоголь є характерний колір обличчя і носа. У людини в носі дуже багато дрібних судин, які гілкуються. Коли до місця розгалуження судини підходить алкогольна склейка еритроцитів, то вона його закупорює, судинка роздувається (аневризма), відмирає і ніс згодом набуває синьо-фіолетового кольору, тому що судина вже не працює.
У голові ж у всіх ситуація зовсім однакова. Людський мозок складається з 15 мільярдів нервових клітин (нейронів). Кожну нервову клітинку (нейрон) живить кров’ю свій мікрокапіляр. Цей мікрокапіляр настільки тонкий, що для нормального живлення даного нейрона еритроцити можуть протискуватися тільки в один ряд. Але коли до основи мікрокапіляра підходить алкогольна склейка еритроцитів, то вона його закупорює, проходить 7-9 хвилин і чергова мозкова клітина нейрон людини безповоротно і назавжди гине.
Закупорка мікрокапіляра склейкою еритроцитів після кожної так званої «помірної» випивки у людини в голові з’являється нове кладовище загиблих нервових клітин нейронів. І коли лікарі – патологоанатоми розкривають череп так званого помірно випиваючої людини, то у всіх бачать одинакову картину – зморщений мозок, мозок менший в об’ємі і вся поверхня кори головного мозку в мікрорубцях, мікровиразках. Це все ділянки мозку, зруйновані алкоголем. Підступність алкоголю посилюється ще й тим, що організм молодої людини володіє значним, приблизно 10-кратним запасом капілярів. Тобто, в кожен момент функціонує лише близько 10% всіх капілярів.
Тому алкогольні порушення кровоносної системи та їх наслідки проявляються в молодості не настільки явно, як в більш пізні роки. Проте з часом «запас» капілярів поступово вичерпується, і наслідки отруєння алкоголем стають все більш відчутними. При сучасному рівні вживання алкоголю «середня» в цьому відношенні людина «раптом» стикається з найрізноманітнішими недугами у віці близько 30 років. Найчастіше – це хвороби шлунку, печінки, серцево-судинної системи. Неврози, розлади у статевій сфері. Втім, хвороби можуть бути найнесподіванішими: адже дія алкоголю універсальна, він вражає всі органи і системи людського організму.
Деякі вчені вважають, що після 100 грам горілки назавжди відмирають не менше 8000 активно працюючих кліток, головним чином, статевих клітин і клітин головного мозку. Незворотна загибель нейронів в результаті тромбозу та мікроінсультів в корі головного мозку призводить до втрати частини інформації і до порушень короткочасної пам’яті (В ПЕРШУ ЧЕРГУ ГИНУТЬ клітини головного мозку, що відповідають за пам’ять, тому ті, що «злегка» перебрали на наступний ранок не все пам’ятають).
При цьому утрудняються процеси переробки поточної інформації, які ведуть до закріплення найбільш істотною її частини в нейронних структурах, що забезпечують довгострокову пам’ять. Коли ж лікарі розкривають алкоголіків, загиблих від алкогольних отруєнь, то вони дивуються не тому, як зруйнований мозок, а тому, як з таким мозком людина взагалі могла продовжувати жити. Таким чином алкоголь це як би і невидима, але дуже потужна зброя, спрямована на те, щоб позбавити людину розуму. А якщо п’є цілий народ, як російський народ загнали в цю прірву пияцтва, то це значить позбавити розуму і весь народ і перетворити людей з людей розумних, творчих, мислячих, націлених вперед – в просто двоноге робоче стадо.
